Клінічні дослідження

У цьому дослідженні взяли участь 1320 жінок із поздовжнього дослідження Центру Купера з метою оцінки взаємозв'язку між рівнями вітаміну D у сироватці крові, кардіореспіраторною витривалістю та показниками складу тіла. Дослідники виявили, що вищі рівні вітаміну D були суттєво пов'язані з кращою кардіореспіраторною витривалістю, виміряною за допомогою максимального навантажувального тесту на біговій доріжці, з позитивною тенденцією у різних категоріях вмісту вітаміну D. Жінки, які мали хорошу фізичну форму, мали вищий рівень вітаміну D, ніж жінки з низьким рівнем фізичної підготовки, за кількома показниками складу тіла, включаючи окружність талії та співвідношення талії до стегон. Результати свідчать про те, що підтримання належного рівня вітаміну D може бути пов'язане з кращою аеробною витривалістю та здоровішим складом тіла у жінок.

У цьому дослідженні оцінювали стан 59 здорових молодих жінок і виявили, що вищий рівень вітаміну D у крові був суттєво пов'язаний із кращою серцево-легеневою витривалістю, яку вимірювали за максимальним споживанням кисню (VO₂max). Жінки з вищим рівнем вітаміну D також мали меншу масу тіла та менший відсоток жиру в організмі. Ці результати свідчать про те, що кращий статус вітаміну D пов'язаний із вищою аеробною витривалістю та здоровішим складом тіла.

У цьому дослідженні було проаналізовано дані майже 2000 дорослих у США і виявлено, що люди з вищим рівнем вітаміну D у крові мали значно кращу кардіореспіраторну витривалість, яка вимірювалася показником VO₂max. Учасники з групи з найвищим рівнем вітаміну D мали в 4,3 раза вищу кардіореспіраторну витривалість, ніж учасники з найнижчої групи. Цей зв'язок залишався значущим навіть після коригування з урахуванням віку, статі, раси, індексу маси тіла, куріння, гіпертонії та діабету: в учасників із групи з найвищим рівнем вітаміну D рівень кардіореспіраторної витривалості все одно був у 2,9 раза вищим, ніж у групі з найнижчим показником. Кожне збільшення рівня вітаміну D на 10 нмоль/л супроводжувалося помітним зростанням VO₂max.

Систематичний огляд клінічних випробувань за участю спортсменів показав, що покращення статусу вітаміну D може підтримувати фізичну працездатність, включаючи показники аеробної спроможності, такі як VO₂ max, особливо в осіб із недостатнім рівнем вітаміну D. Автори припускають, що вітамін D може впливати на ефективність тренувань через покращення функції скелетних м'язів, мітохондріальної активності, синтезу м'язового білка та доставки кисню завдяки впливу на вироблення еритроцитів. У дослідженнях, що аналізувалися, прийом добавок вітаміну D асоціювався з покращенням аеробної витривалості, сили та потужності, хоча результати відрізнялися залежно від базового статусу вітаміну D та умов тренувань. Ці висновки свідчать про те, що підтримка адекватного рівня вітаміну D може сприяти оптимальній фізичній працездатності, особливо серед осіб із низьким рівнем цього вітаміну.

У цьому дослідженні взяли участь 200 здорових дорослих, і було виявлено, що особи з вищим рівнем вітаміну D в крові мали значно кращу кардіореспіраторну витривалість, яка вимірювалася за показником максимального споживання кисню (VO₂max), навіть з урахуванням віку, статі, індексу маси тіла та рівня фізичної активності. Цей зв'язок був найбільш вираженим серед людей з нижчим рівнем фізичної активності, що свідчить про те, що підтримання достатнього рівня вітаміну D може підтримувати аеробну форму, особливо у малоактивних людей.

Це дослідження елітних артистів балету показало, що щоденний прийом 2000 МО вітаміну D протягом 4 місяців покращив силу та висоту стрибка, а також знизив ризик травмування. У групі втручання було відзначено значне зростання ізометричної сили (на 18,7%) та вертикального стрибка (на 7,1%). Учасники групи втручання також отримали значно менше травм, ніж контрольна група, протягом періоду дослідження.

Цей огляд 11 досліджень показав, що прийом добавок вітаміну D протягом періоду тривалістю понад 1 тиждень у мінімальній дозі 2000 МО/день є ефективною стратегією для зменшення пошкодження м'язів та запалення після фізичних вправ.

Це плацебо-контрольоване дослідження, у якому спортсмени та здорові особи, які не займаються спортом, отримували 5000 МО вітаміну D на день протягом 8 тижнів, виявило значне покращення часу спринту на 10 метрів і висоти стрибка вгору з місця в групі вітаміну D, тоді як у групі плацебо змін не спостерігалося. Це свідчить про те, що недостатня концентрація вітаміну D може негативно впливати на роботу опорно-рухового апарату у спортсменів.

Цей огляд досліджує, як вітамін D відіграє важливу роль у двосторонньому взаємозв'язку між сном і болем. Автори доходять висновку, що прийом вітаміну D може мати терапевтичну роль не лише при розладах сну, але й у профілактиці та лікуванні хронічних больових станів.

Цей огляд виявив, що потреба у вітаміні D серед спортсменів є добре обґрунтованою, і що вітамін D діє по всьому організму, впливаючи на широкий спектр факторів здоров'я, що мають вирішальне значення для досягнення пікових фізичних результатів. Зокрема, це стосується функціонування кісток і м'язів, імунітету, запальних процесів і дихальної функції, захисту від травм та інвалідності, а також відновлення після пошкоджень кісток і м'яких тканин.

Це дослідження, у якому піддослідним давали або 6000 МО вітаміну D на день протягом 8 тижнів, або плацебо, виявило, що прийом вітаміну D значно покращив рівень вітаміну D, максимальну аеробну та анаеробну потужність, а також показник VO2max у групі лікування порівняно з контрольною групою.