Клінічні дослідження

Це масштабне дослідження, у якому використовувалися дані понад 340 000 пацієнтів із 2178 центрів діалізу по всій території США, виявило, що вищий рівень впливу сонячного ультрафіолету спектра B (UVB) пов'язаний із нижчим систолічним артеріальним тиском незалежно від температури повітря. Це дає підстави припустити, що недостатня кількість сонячного світла може бути потенційним фактором ризику розвитку артеріальної гіпертензії.

При порівнянні циркулюючих концентрацій вітаміну D менше 17,8 нг/мл з концентраціями понад 29,2 нг/мл, поширеність захворювань периферичних артерій (ЗПА) знижувалася на 80%. Крім того, на кожні 10 нг/мл зниження сироваткової концентрації 25(OH)D скориговане на багато чинників відношення поширеності ЗПА становило 1,35.

Дослідження за участю 1739 учасників показало, що серед людей із артеріальною гіпертензією частота серцево-судинних захворювань була приблизно вдвічі вищою у тих, у кого рівень вітаміну D був меншим за 15 нг/мл, порівняно з тими, у кого цей рівень перевищував 15 нг/мл. Попередній аналіз вказує на нелінійну залежність між рівнем вітаміну D та серцево-судинним ризиком, із підвищеною загрозою виникнення серцево-судинних ускладнень при рівнях вітаміну D нижче 15–20 нг/мл.

Дослідження, опубліковане в American Journal of Cardiology, виявило, що дефіцит вітаміну D пов'язаний зі збільшенням поширеності кількох категорій серцево-судинних захворювань майже вдвічі, причому найбільший ризик спостерігався у осіб із важким дефіцитом. Дослідження показало, що дефіцит вітаміну D асоціювався з високозначущим зростанням поширеності діабету, артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії та захворювань периферичних судин. Рівень вітаміну D також був тісно пов'язаний з ішемічною хворобою серця, інфарктом міокарда, серцевою недостатністю та інсультом, а також із випадками смерті, серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця/інфаркту міокарда. Особливу увагу привернув зв'язок із загальною смертністю. Скориговані відносні показники смертності зростали на 20% при низькому рівні вітаміну D (16–30 нг/мл) і на 77% при дуже низькому рівні вітаміну D (менше 15 нг/мл).

Оцінка, в якій враховувалися результати рандомізованих контрольованих досліджень, проспективних, одномоментних та епідеміологічних досліджень, дозволила зробити висновок, що всі відповідні критерії Хілла для причинно-наслідкового зв'язку в біологічній системі виконуються, вказуючи на те, що низький рівень вітаміну D є фактором ризику серцево-судинних захворювань.

Цей метааналіз продемонстрував загалом лінійний зворотний зв'язок між рівнем вітаміну D в крові в діапазоні від 8 до 24 нг/мл та ризиком серцево-судинних захворювань. При розгляді учасників без серцево-судинних захворювань на початковому етапі було виявлено зниження ризику серцево-судинних захворювань на 7% на кожні 10 нг/мл збільшення рівня вітаміну D.

Аналізуючи дані 12 644 осіб із Третього національного дослідження стану здоров’я та харчування (NHANES III), було виявлено, що у чоловіків та жінок із рівнем вітаміну D понад 34,3 нг/мл середній систолічний артеріальний тиск був на 3,0 мм рт. ст. нижчим, а діастолічний — на 1,6 мм рт. ст. нижчим порівняно з тими, у кого рівень вітаміну D становив менше 16,2 нг/мл, з урахуванням віку, статі, етнічної приналежності та рівня фізичної активності.

Цей ретроспективний огляд 153 літніх людей з артеріальною гіпертензією та легкими когнітивними порушеннями виявив значне покращення розпізнавальної пам'яті та систолічного артеріального тиску після прийому вітаміну D (≥5000 МО/день протягом щонайменше 6 місяців) порівняно з контрольною групою, яка не отримувала добавок або отримувала їх у мінімальній кількості. У скоригованому багатофакторному регресійному аналізі в групі, яка отримувала добавки, спостерігалося додаткове покращення розпізнавальної пам'яті на 1,8 бала та зниження систолічного артеріального тиску на 10,7 мм рт. ст.

Цей метааналіз 41 клінічного дослідження за участю загалом 3 434 учасників показав, що прийом добавок вітаміну D (у середньому 2 795 МО) протягом періоду від 6 тижнів до 3 років знижував рівень загального холестерину в сироватці крові, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів.