Клінічні дослідження

Аналіз даних дослідження VITAL показав, що 4 роки прийому вітаміну D3 у дозі 2000 МО/день зменшили зменшення довжини теломер на 140 пар основ. Це свідчить про те, що щоденний прийом вітаміну D3 може відігравати певну роль у протидії ерозії теломер або старінню клітин.

Велике дослідження за участю понад 62 000 осіб оцінювало, як загальний життєвий вплив UVA- та UVB-випромінювання окремо пов'язаний із ризиком розвитку меланоми. Дослідники виявили, що після поправки на вплив UVA-проміння, вплив UVB-проміння не був пов'язаний із підвищеним ризиком меланоми, а в групі з найвищим рівнем впливу UVB-проміння захворюваність на меланому була значно нижчою. Натомість вищий рівень загального життєвого впливу UVA-випромінювання був пов'язаний із підвищеним ризиком меланоми. Ці висновки доповнюють дедалі більше доказів того, що різні довжини хвиль ультрафіолетового світла мають різний біологічний вплив, і вказують на те, що UVB-випромінювання пов'язане з нижчим ризиком розвитку меланоми, ніж UVA.

Вплив УФ-Б (UVB) випромінювання може впливати на серцево-судинне та метаболічне здоров'я через опосередковані оксидом азоту (NO) шляхи, які не потребують синтезу вітаміну D. У цьому огляді узагальнено системний вплив ультрафіолетового випромінювання на гіпертензію та кілька метаболічних захворювань, таких як ожиріння та діабет. УФ-Б стимулює вироблення NO в шкірі, який потрапляє в кровотік, сприяючи вазодилатації, зниженню артеріального тиску та зменшенню серцево-судинного ризику.

У цій роботі описується, як УФ-В-випромінювання активує широкий спектр гормонів, нейрогормонів, нейромедіаторів та імунних посередників, які впливають на настрій, стресостійкість і нейропротекцію. Далі в статті показано, що ці сигнали, індуковані УФ-В, тісно координуються нейроімуноендокринною системою шкіри, яка обробляє та інтегрує їх перед тим, як розіслати по всьому тілу. Ці сигнали передаються до мозку та інших органів як через кровотік, так і через прямі нервові шляхи, де вони допомагають регулювати гомеостаз всього організму. Таким чином, дія УФ-В-випромінювання може модулювати імунну активність, активувати центральні системи реагування на стрес і впливати на функціонування багатьох систем органів.

У цьому дослідженні було проаналізовано екологічні дослідження з метою вивчення географічних розбіжностей у впливі ультрафіолету спектра B (UVB), рівнях вітаміну D, а також показниках захворюваності на рак і смертності від нього. Дослідники виявили сильний зворотний зв'язок між сонячним UVB-випромінюванням та 15 видами раку: сечового міхура, молочної залози, шийки матки, товстої кишки, ендометрія, стравоходу, шлунка, легенів, яєчників, підшлункової залози, прямої кишки, нирок і вульви, а також лімфомою Ходжкіна та неходжкінською лімфомою. Вони також виявили менш переконливі докази зв'язку між сонячним UVB-випромінюванням та дев'ятьма іншими видами раку: головного мозку, жовчного міхура, гортані, ротової порожнини/глотки, передміхурової залози та щитоподібної залози, а також лейкемією, меланомою та множинною мієломою.

Перспективне клінічне дослідження безпеки, підтримане контрактною дослідницькою організацією IQVIA, оцінювало 53 здорових суб'єктів з різними типами шкіри та вихідним рівнем вітаміну D протягом 15 тижнів з використанням SOLIUS PRO в різних дозах, з різною частотою, інтенсивністю та площею поверхні. Збільшення рівня 25(OH)D спостерігалося у 79% усіх суб'єктів незалежно від вихідного рівня вітаміну D та у 89% суб'єктів із вихідним дефіцитом або недостатністю вітаміну D. Група, яка отримувала процедури один раз на тиждень лише на область тулуба, досягла найбільшого зростання (в середньому на 9,91 нг/мл). Серйозних небажаних явищ зафіксовано не було. Це дослідження продемонструвало, що регулярне використання SOLIUS PRO відповідно до показань надійно стимулює ендогенне вироблення вітаміну D. Ці результати підтвердили, що SOLIUS може безпечно та ефективно підвищувати рівень вітаміну D у сироватці крові за допомогою короткочасних суберитемних доз УФ-В випромінювання.

Це дослідження, в якому вивчалося психічне здоров'я медсестер операційного блоку, які через тривалий робочий час майже не піддавалися впливу сонячного світла, виявило, що ця група населення мала гірше психічне здоров'я, ніж населення загалом. Дослідження показало, що незадовільний стан психічного здоров'я пов'язаний із меншою кількістю годин перебування на сонці, гіршою регулярністю сну та зростанням хронічних захворювань. Зі збільшенням тривалості перебування на сонці стан психічного здоров'я респондентів опитування покращувався.

У цьому огляді розглядається подвійна роль УФ-В випромінювання для здоров'я та в розвитку захворювань із зосередженням уваги на механізмах вироблення вітаміну D3 у шкірі, епідеміології раку шкіри, а також захисній ролі фотопродуктів вітаміну D3 та його активного метаболіту, 1,25-дигідроксивітаміну D3. Хоча надмірне перебування на сонці пов'язане з раком шкіри через пряме пошкодження ДНК та окислювальний стрес, недостатнє УФ-В опромінення обмежує вироблення вітаміну D3, який діє як захисник здоров'я шкіри завдяки протизапальній активності та механізмам відновлення ДНК.

У цьому дослідженні, в якому аналізувалися дані про вплив УФ-випромінювання та смертність понад 500 000 осіб, було виявлено зворотний зв'язок між УФ-опроміненням і смертністю від усіх причин, серцево-судинних захворювань (ССЗ) та раку. Користувачі соляріїв також мали нижчий ризик смертності від причин, не пов'язаних із ССЗ та раком.

У цьому огляді стверджується, що сучасні клінічні рекомендації щодо прийому вітаміну D, які зосереджені переважно на здоров'ї скелета, не враховують широкий спектр ендокринних, геномних та позаскелетних переваг, які вітамін D пропонує для імунної, серцево-судинної, метаболічної системи та здоров'я в цілому. Автори рекомендують розробити оновлені рекомендації, які включатимуть докази, що виходять за рамки впливу на кістки, для кращої профілактики захворювань та покращення показників громадського здоров'я.

Це дослідження виявило, що миші з підвищеною доступністю вітаміну D демонструють більшу імунозалежну стійкість до раку. Аналогічно, у людей гени, індуковані вітаміном D, корелюють із покращеною відповіддю на лікування інгібіторами імунних контрольних точок, а також з імунітетом до раку та збільшенням загальної виживаності. У мишей стійкість зумовлена впливом вітаміну D на епітеліальні клітини кишечника, що змінює склад мікробіому на користь Bacteroides fragilis, який позитивно регулює протипухлинний імунітет. Ці висновки вказують на зв'язок між вітаміном D, комменсальними мікробними спільнотами та імунними відповідями на рак.

Це подвійне сліпе, рандомізоване, плацебо-контрольоване клінічне дослідження виявило, що прийом високих доз вітаміну D перорально (100 000 МО вітаміну D двічі на місяць) знижує активність захворювання при клінічно ізольованому синдромі та на ранніх стадіях рецидивно-ремітуючого розсіяного склерозу, якщо лікування було розпочато протягом 90 днів від початку клінічно ізольованого синдрому.

Сонячне ультрафіолетове випромінювання має зворотну кореляцію з географічними та сезонними коливаннями багатьох станів здоров'я, включаючи серцево-судинні захворювання та респіраторні інфекції. У цій статті обговорюється, як на цей ефект можуть впливати різні фактори, зокрема вироблення оксиду азоту, тепло, вітамін D та експресія генів. Автор, експерт з вітаміну D Вільям Грант, рекомендує збільшити час перебування під літнім сонячним світлом без сонячних опіків для покращення здоров'я.

Це дослідження свідчить про те, що 820 000 смертей на рік у Сполучених Штатах та Європі, а також підвищена захворюваність на рак молочної залози, колоректальний рак, артеріальну гіпертензію, серцево-судинні захворювання, метаболічний синдром, розсіяний склероз, хворобу Альцгеймера, аутизм, астму, діабет 1 типу та міопію можуть бути пов'язані з недостатнім перебуванням на сонці.

Ця оглядова стаття експерта з ультрафіолетового випромінювання Річарда Веллера підкреслює, що хоча ультрафіолетове випромінювання відоме як шкірний канцероген, багато досліджень пов'язують перебування на сонці зі зниженням загальної смертності, а також смертності від серцево-судинних захворювань і раку. У роботі припускається, що сонячне світло може приносити користь для здоров'я, яка виходить за рамки синтезу вітаміну D, наприклад, фотомобілізацію оксиду азоту зі шкірних депо, що може знизити рівень серцево-судинних захворювань.

Цей огляд досліджує вісь кишечник-шкіра, описуючи взаємодію, що відбувається між шкірою та шлунково-кишковим трактом. Нещодавні дослідження показують, що вплив ультрафіолетового випромінювання типу B на шкіру може позитивно модулювати як мікробіом кишечника, так і здоров'я кишечника в цілому.

Цей аналіз даних майже 30 000 жінок із когорти дослідження меланоми в Південній Швеції (MISS) показав, що некурці, які уникали перебування на сонці, мали тривалість життя, подібну до курців із групи з найбільшим перебуванням на сонці. Це вказує на те, що уникання сонячного опромінення є фактором ризику смерті такого ж масштабу, як і куріння. Більше того, порівняно з жінками з найбільшим рівнем перебування на сонці, тривалість життя жінок, які уникали сонця, була меншою майже на 2,1 року.

Це дослідження за участю 12 388 учасників без деменції на початковому етапі показало, що прийом добавок вітаміну D асоціювався зі значно довшим виживанням без деменції та нижчим рівнем захворюваності на деменцію протягом 10 років порівняно з тими, хто не приймав добавки. Прийом добавок вітаміну D був пов'язаний із зниженням захворюваності на деменцію на 40%. Ці результати свідчать про те, що вітамін D може відігравати важливу роль у профілактиці деменції, особливо серед людей із групи високого ризику.

За оцінками ВООЗ, дефіцит сонячного світла призводить до втрати 3,3 мільярда років здорового життя в усьому світі, тоді як надмірне перебування на сонці спричиняє лише 0,1% від загальної кількості втрачених років здорового життя.

Вітамін D впливає на велику кількість біологічних шляхів, що може допомогти пояснити асоціативні дослідження, які пов'язують дефіцит вітаміну D і проживання на вищих широтах з підвищеним ризиком розвитку багатьох хронічних захворювань, включаючи автоімунні захворювання, деякі види раку, серцево-судинні захворювання, інфекційні хвороби, шизофренію та діабет 2 типу.

У цій оглядовій статті розглядається вісь «кишкова мікробіота – вітамін D» як новий і життєво важливий фактор, що впливає на старіння імунної системи та пов'язані з віком захворювання. У ній висвітлюється подвійна роль кишкової мікробіоти у формуванні імунітету хазяїна та регуляції метаболізму вітаміну D, поряд із значним імуномодулюючим потенціалом вітаміну D у підтримці кишкового гомеостазу та цілісності бар'єру. Результати дослідження свідчать про те, що дефіцит вітаміну D і дисбіоз кишківника прискорюють старіння імунної системи (імуносенсценцію) та системне запалення (запальне старіння), що сприяє нездоровому старінню та підвищує ризик розвитку вікових захворювань.